Аллах говорить:
Він - Той, Хто змішав дві водойми. Одна з них - приємна на смак, прісна, а друга - солона, гірка. І Він поставив між ними загорожу й нездоланну перепону! (25:53)
Той факт, що води морів і океанів не змішуються одина з одною, був виявлений океанографами зовсім недавно. Це явище вчені пояснюють «поверхневим натягом26», однією з причин якого є різна щільність стичних тіл. Поверхневе натягування не допускає взаємного змішування вод, створюючи ефект існування між ними незримої перепони. Наприклад, води річки Амазонки впадають в Атлантичний океан і зберігають свої властивості навіть на відстані 200 м від берега
Або вони подібні до мороку в морських глибинах. Хвиля накриває їх згори, ще одна хвиля вище, а ще вище - хмара. Одна темрява над іншою! Якщо хтось витягне свою руку, то не зможе її побачити. Кому Аллах не дав світла, тому немає світла! (24:40)
Сучасна наука стверджує, що на великих глибинах океанів і морів царить непроглядна темрява, бо сонячне світло не може проникнути крізь водні масиви, товщина яких коливається від декількох сотень метрів до одинадцяти кілометрів. Цей факт не міг бути відомий за часів Мухаммада (мир йому й благословення Аллаха!), бо людство на тому етапі свого розвитку не володіло необхідними технічними засобами для дослідження морських глибин.
Це явище стає помітним на глибині 200 м. На цій відмітці світло фіксувати дуже важко, а нижче 1000 м воно відсутнє взагалі. Таким чином, більша частина світлових променів поглинається водою на глибині 100 м, 1% доходить до глибини 150 м, і тільки невелика частина променів, що складає 0,01%, виявляється на 200-метровій глибині.
Вчені вважають, що цей аят вказує на існування в морях внутрішніх хвиль. Дійсно, нещодавно було виявлено, що поряд з поверхневими хвилями морів і океанів існують внутрішні, які «мають гравітаційну природу і формуються в області вертикально-неоднорідного профілю щільності океанічної води ...». Внутрішні хвилі утворюються над глибинними течіями, оскільки останні мають велику щільність. Внутрішні хвилі поводяться так само, як і поверхневі.
Обидва види хвиль можуть розбиватися на більш дрібні і характеризуються однаковими складовими. Внутрішні хвилі невидимі для людського ока і виявляються за допомогою дослідження змін температури води або ступеня її солоності на певній ділянці.
Наведемо наступний приклад: вода Середземного моря тепла, солона і менш щільна, на відміну від води Атлантичного океану. Потік води із Середземного моря, впадаючи в Атлантичний океан через Гібралтарську протоку, рухається кількасот кілометрів дном океану на глибині приблизно 1000 м, зберігаючи при цьому свої основні характеристики (температуру, солоність, щільність). Таким чином, властивості середземноморської води залишаються незмінними, незважаючи на великі хвилі, що виникають в океані та існуючі там сильні течії і донні води. Ця інформація стала відомою тільки у наш час за допомогою використання новітніх технологій і приладів, що здатні дослідити подібні явища.
Пророк жив у пустельному кліматі на величезній відстані від океану і він жодного разу не перетинав океану. Той факт, що у Корані міститься така детальна інформація про це явище є безперечним доказом істинної правдивості Святого Письма.