Мечеть «Аль-Акса»


Мечеть «Аль-Акса»  

Великий сподвижник пророка Мухаммада (мир йому й благословення Аллаха!) Абу-Зарр розповідав: «Одного разу я запитав (пророка): «О, Посланець Аллаха! Яка з мечетей з’явилася першою? Він відповів: «Мечеть Аль-Харам». Потім я запитав: «Яка ж мечеть була побудована після неї?» Він відповів: «Мечеть Аль-Акса». І я запитав: «А скільки часу пройшло між появою цих двох мечетей?» Він відповів: «Сорок років...» (Муслім).



Цю мечеть побудував пророк Сулейман, син Дауда. Абдулла ібн Амр ібн аль-Ас розповів, що його батько передав наступні слова пророка Мухаммада (мир йому й благословення Аллаха!): «Після того, як Сулейман, син Дауда, закінчив будівництво мечеті Аль-Акса, він звернувся до Аллаха з молитвою, благаючи Всевишнього дарувати йому здатність правити [і вирішувати суперечки між людьми] таким чином, щоб це узгоджувалось з волею Аллаха, і щоб Він наділив його такою владою, якої б не удостоївся жоден з людей після нього, і щоб будь- хто, хто прийшов в цю мечеть з єдиною лише метою–помолитись, і вийшов з неї (після молитви), очищеним від гріхів, (І став) таким же, яким він був, коли з’явився на світ з утроби матері. Пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) продовжив: «Що стосується першого прохання і другого, то Аллах виконав їх, і, я сподіваюся, що третє прохання Він виконає для мене...» (Ібн Хузайма).

Мечеть Аль-Акса є першою Киблою23 мусульман. На початку своєї пророчої місії Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) і його сподвижники здійснювали молитву в бік мечеті Аль-Акса до тих пір, поки Всевишній Аллах не наказав мусульманам здійснювати молитву в бік Кааби. У мечеті Аль-Акса пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) зупинився ненадовго перед його сходженням на Святі Небеса під час «Нічної подорожі». Там же він звершив колективну молитву разом з іншими пророками, як імам

«Слава Тому, Хто переніс уночі раба Свого з Мечеті Забороненої до Мечеті Віддаленої задля того, щоб показати йому частину знамень Наших. Ми благословили околиці її, і Він–Всечуючий, Всевидячий» (17:1)